\documentclass[12pt,a4paper, twoside]{article}

%Розкоментуйте команду, що відповідає мові, якою написана стаття, а інші стилі закоментуйте.

%\usepackage{dnp-style-eng} % English
 \usepackage{dnp-style-ukr} % Ukrainian 
%\usepackage{dnp-style-rus} % Russian.


\begin{document}

\udk{512.562} % наведення УДК є обов'язковим

\title{МАТЕМАТИКА ДЛЯ МАТЕМАТИКІВ ТА МАТЕМАТИКА ДЛЯ ТРЕНУВАННЯ}% Повна назва статті великими літерами
{Математика для математиків} % скорочена назва статті для колонтитулу

\author{Іваненко І.І., Петренко О.П., Сидоренко С.С.} % Прізвище та ініціали кожного з авторів через кому

\aboutauthor{${\,}^1$ кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри алгебри, ДНУ \\ % інформація про 1-го автора (вчений ступінь, посада, назва установи)
${\;}^2$ асистент кафедри алгебри, ДНУ\\                       % інформація про 2-го автора   
${\;}^3$ студентка 3 курсу ?????????????? факультету, ДНУ\\                       % інформація про 3-го автора  
}


\email{ivanenkoii@gmail.com} % навести принаймні один для листування

\addcontentsline{toc}{section}{\noindent \normalsize \theauthor
\quad \emph{Математика для математиків та математика для тренування} %Назва статті, всі крім першої маленькі літери
\dotfill}

\maketitle
%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%

\begin{abstract}
У тексті анотації до статті (від 3 до 5 рядків) наводяться предмет та об'єкт дослідження. У стислій формі наводяться одержані результати дослідження або ж гіпотеза, обґрунтування якої міститься в основній частині статті.

{\bf Ключові слова:\ } {\em слово1, слово2, словосполучення, фраза, ... }
\end{abstract}


\section*{Вступ}
Перша складова вступу містить постановку проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими практичними завданнями (5-10 рядків).

У другій складовій вступу слід навести формулювання цілей статті (постановка завдання); вказаний розділ вельми важливий, бо з нього читач визначає корисність для себе пропонованої статті; мета статті
випливає з постановки загальної проблеми і огляду раніше виконаних досліджень, тобто дана стаття має на меті ліквідувати <<білі плями>> у загальній проблемі (обсяг цієї частини статті 5-10 рядків).

Ще однією складовою частиною вступу є дослідження та публікації, на які спирається автор, виділення невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття (звичайно ця частина статті становить близько 0,5 сторінки).

При написанні статті автор повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати які наводяться в тексті. Посилатися рекомендовано на останні видання публікацій. Посилання в тексті на
джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, << ... у працях [1-7] або [1, 7], [1; 6; 10]>>. Якщо в тексті необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання за зразком [5, С. 234-236].

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого рукопису слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

\section*{[Основні означення та зауваження]}  Інколи основні означення та зауваження доцільно відокремити від\\ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ статті, яка, як вже було зазначено, містить основні результати, одержані автором (авторами) безпосередньо (звичайно ця частина статті становить близько 1-1,5 сторінки і не є обов'язковою).

\section*{Основна частина} Текст основної частини --- власне виклад  матеріалу дослідження.
\begin{definition}
Текст визначення поняття.
\end{definition}

Відповідні оточення є для
\begin{theorem}
  Текст формулювання теореми.
\end{theorem}
\noindent\textbf{Доведення.\quad} Доведення теореми ...

~ \hfill $\Box$% позначка про закінчення доведення теореми


За необхідністю можна також використовувати оточення

    \textbf{Лема}      % \begin{lemma}    \end{lemma}

    \textbf{Твердження}%\begin{proposition} \end{proposition}

    \textbf{Наслідок}  %\begin{corollary}   \end{corollary}

    \textbf{Зауваження}%\begin{remark}      \end{remark}

    \textbf{Приклад}   %\begin{example}     \end{example}

    \textbf{Задача}    %\begin{task}        \end{task}

Для більш складних структур (напр. Теорема Піфагора) використовується наступне
\begin{theorem}[Теорема Піфагора]
Квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів.
\end{theorem}

\section*{Імпортований рисунок}
знаходиться в тій самій папці, що й файл документу. 

Рекомендованими форматом для підготовки імпортованих рисунків є формат EPS. Їх можна імпортувати наступним чином
\begin{figure}[!ht]
\centerline{\includegraphics[width=0.75\textwidth]{fig1.eps}}
\caption{Двокольорова хордова $O$-діаграма (з $10$ хордами) мінімального роду} %Подрисуночная подпись
\end{figure}


\section*{Оформлення впорядкованих списків}
потрібно здійснювати за допомогою середовища itemize, наприклад:
\begin{itemize}
\setlength{\itemsep}{0pt}% - отступ вертикальный для элементов списка
\setlength{\parskip}{0pt}% - отступ между абзацами
\item[1.] текст 1
\item[2.] текст 2
\end{itemize}
або
\begin{itemize}
\setlength{\itemsep}{0pt}% - отступ вертикальный для элементов списка
\setlength{\parskip}{0pt}% - отступ между абзацами
\item[a)] текст а
\item[б)] текст б
\end{itemize}

\section*{Формули}
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил
пунктуації.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності ($=$) або після знаків плюс ($+$), мінус ($-$), множення ($\cdot$) і ділення ($:$).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:
\begin{enumerate}
\setlength{\itemsep}{0pt}% - отступ вертикальный для элементов списка
\setlength{\parskip}{0pt}% - отступ между абзацами
    \item[a)] у тексті перед формулою є узагальнююче слово;
    \item[б)] цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.
\end{enumerate}

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розмішують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для
економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення вписують
всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба
подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова <<де>> без двокрапки.

\subsection*{Приклад оформлення нумерованих формул}
\begin{equation}
a^2+b^2=c^2,
\end{equation}
де $a, b$ -- довжини катетів, $c$ -- довжина гіпотенузи.

\subsection*{Для зображення громіздких формул і співвідношень,}\noindent які займають більше одного рядка, бажано використовувати середовище gather, наприклад:
\begin{gather}
\nonumber \mbox{1-ий рядок формули} \\
\mbox{2-ий рядок формули} \\
\nonumber \mbox{3-ій рядок формули}
\end{gather}
Даний приклад зображає формулу, яка займає три рядки, при цьому 1-ий
і 3-ій рядки не нумеруються, а 2-ий нумерується автоматично.

Якщо автор бажає зобразити формулу, яка не нумерується, йому слід
скористатися середовищем gather* :
\begin{gather*}
\mbox{1-ий рядок формули} \\
...\\ \mbox{останній рядок\ формули}
\end{gather*}

\section*{Оформлення таблиць}
\begin{table}[!httb]
\centering
\large
\vskip3mm
\begin{tabular}{|l|r|r|r|r|r|r|r|r|}\hline
  $g$   & 0 & 1 & 2 & 3 & 4 & 5 & 6 & 7\\ \hline
  $n_g$ & 1 & 1 & 4 & 30 & 900 & 54 990 & 5 263 764 & 726 485 868\\ \hline
\end{tabular}
\caption{Початкові значення числа $n_g$ нееквівалентних полів з класу $L_{1,1}(N_g^2)$.}
\end{table}

\section*{Висновки} У закінченні наводяться висновки з даного дослідження і стисло подаються перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.


\bigskip

{\bf Список використаних джерел} потрібно оформлювати за одним із наведених нижче прикладів згідно вимог ВАК --- бюлетень ВАК України, № 5, 2009 р..

%\bigskip


\begin{thebibliography}{99}
\setlength{\itemsep}{0pt}% - отступ вертикальный для элементов списка
\setlength{\parskip}{0pt}% - отступ между абзацами
\item ~~

\textbf{[Монографії (один, два або три автори)]}

\item  \emph{Василенко М.В.} Теорія інформаційних систем: Навч. посібник. --- К.: Вища шк., 1992. --- 430~с.
\item  \emph{Афанасьев В.В., Василько О.Н.} Расчёты на програмируемых микрокалькуляторах. --- М.: Энергоиздат., 1992. --- 190~с.
\item  \emph{Меліков А.З., Іванов В.М., Рюмін Н.А.} Математичні моделі багатопотокових систем обслуговування. --- К.: Техніка, 1998. --- 265~с.

\textbf{[Чотири автори]}

\item Основы создания гибких автоматизированых производств / Л.А.Сидоров, Л.В. Адамович, В.Т.Музычук, А.Е. Гридасов; Под ред. Б.И. Тимофеева. --- К.: Техніка, 1986. --- 144~с.


\textbf{[П'ять і більше авторів]}

\item  Системный анализ / Н.И. Белоус, Е.И. Вишняков, В.Ю. Левин и др. --- М.: Экономика, 1995. --- 620~с. 

\textbf{[Багатотомні видання]}

\item  Історія України: у 8т. -- К.: Основи, 2004. --- Т. 2. --- 530~с.

\textbf{[Перекладені видання]}

\item  Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. --- К.: Основи, 1999. --- 963~с.

\textbf{[Збірник наукових праць]}

\item  Вычислительная и прикладная математика. Сб. науч. раб. --- К.: Либідь, 1996. --- 85~с.

\textbf{[Статті з журналів, інших часописів]}

\item  Нижник Н.Р. Синергетично-рефлексивна модель соціальної самоорганізації та управління // Вісник НАДУ при Президентові України. --- 2003. --- №3. --- С.~5--14. 

\textbf{[Енциклопедії]}

\item  Юридична енциклопедія: у 6 т. / Ред. кол.: Ю.С.Шученко (голова ред. кол.) та ін. --- К.: <<Укр. енцикл.>>, 2001. --- Т. 3. --- 530~с.
\end{thebibliography}

\end{document}




